Український ринок взаємного кредитування: кредити йдуть в Інтернет

Українські підприємці дочекалися появи принципово нового для нас виду кредитування – коли фіз. особи позичають фіз. особам або бізнесу, але через професійного посередника. Поки класичне кредитування бізнесу в країні через низку причин майже зупинено, ринок p2p-кредитів може дати малому бізнесу понад 20 млрд грн на рік і створити понад мільйон нових робочих місць.

У міру появи обмежень у звичайних банках на видачу кредитів малим компаніям і приватним особам, які не мають високих доходів, останні стали шукати нові способи збору коштів. Терміни «краудфандінг» і «краудлендінг» сьогодні, напевно, чув кожен. Ці альтернативні фінансові послуги онлайн дозволяють кожному стати інвестором невеликих компаній, наприклад продуктового магазину, піцерії або невеликої будівельної фірми. До того ж, нові технологічні форми фінансування обходяться кредиторам дешевше, ніж видача аналогічних сум банкам з їхньою традиційною інфраструктурою.

Незважаючи на те, що нові сервіси частково займають нішу банківських послуг, в Україні першопрохідцями ринку мікрофінансів стали якраз найбільші банки. Так, з 1 квітня p2b-майданчик «КУБ» запустив на своєму сайті ПриватБанк. Тільки за перші три тижні після запуску першої в Україні платформи «народного» кредитування малого бізнесу гроші на свій розвиток отримали 36 підприємців на суму понад 13 млн грн. І як показує західний досвід, подібна модель кредитного ринку може бути цілком успішною. Наприклад, лідер світового ринку американська LendingClub за останній рік допомогла видати кредитів на 4 млрд доларів. Добре йдуть справи й у британській Zopa (Zone of Possible Agreement) – першопроходець ринку видав 780 млн доларів. У світовий топ-10 також входять компанії з Китаю, Швеції, Німеччини, Франції, Голландії, Австралії, Польщі та Естонії.

Національний банк також позитивно оцінює переваги моделі p2b-кредитування та навіть бачить у ньому майбутнє, упевнена заступник голови НБУ Катерина Рожкова:

«Онлайн-сервіси взаємного кредитування фізичних осіб, а також платформи зі збору фінансування для підприємств отримали широкий розвиток у світі. На сьогодні світовий обсяг такого кредитування оцінюється в 64 млрд доларів, а в 2020 році, за оцінками аналітиків Morgan Stanley, може досягти 300 млрд доларів».

При цьому Національний банк вітає появу таких сучасних інструментів, які мають бути прозорими, зі зваженими ризиками та врегульовані законодавчо, і пропонує експертній спільноті знайти консолідоване рішення для роботи з р2р-кредитуванням, що не створить перешкод для його розвитку.

І тут для України цілком підійшов би досвід Великобританії, де влада частково регулює ринок альтернативного фінансування. Компанії, що просять суми понад 5 тисяч фунтів стерлінгів, повинні відповідати певним критеріям. Виходячи з цього встановлюється й процентна ставка, а потім компанію виводять на ринок. Інвестори – фізичні особи, організації або навіть британський уряд – вирішують, чи хочуть вони давати гроші цьому підприємству. Завдяки цьому британський сервіс альтернативного фінансування сьогодні найбільший у Європі.

У будь-якому разі і підприємці, і регулятор впевнені, що в ринку величезні можливості: малий бізнес може швидко та на гнучких умовах отримати гроші, коли банки тотально відмовляють. 

Свого часу схеми мікрофінансування стали справжнім рятувальним колом у східноєвропейських країнах. Наприклад, у Румунії в 2013 році було виділено 47 тисяч мікрокредитів, з них 9 тисяч отримали підприємці-початківці. Як згадує Іоан Власа, керівник фонду мікрокредитування FAER, для одержувачів мікрокредит став важливим етапом, він дозволив вижити, стати на ноги, почати заробляти, розвиватися буквально з нуля.

Звичайно ж, тільки лише мікрофінансування до буму в українській економіці не приведе. Але для підприємців або мільйонів людей, які залишилися без роботи, кілька десятків тисяч гривень фінансування – єдиний шанс змінити життя та почати власну справу.